Моє розпяття

Слова на вістрі душі і серця,
Теплом лягають на жовтий листок
Та ти - моя доля, ти - джерельце,
Що наповнює щастям обох.
Цілі століття минають в сумліннях,
Що відгортають тепло і любов,
А ти впустив в мою душу прозріння,
Й зануртувала у серці кров...
Руки, як крила, увись розгорнула,
Уздріла мажорний довершений світ.
У серце застружений погляд впустила,

Він  розіп’яв мою душу напів.