а всередині тісно - таке кохання під ногами асфальт коливається нивами ти торкаєшся струн моїх - сперте зітхання ти ідеш - з мене ніжність виходить зливами обійняти і вічність тобою дихати відчувати як кішкою серце муркоче та повинна додому летіти-їхати там порожні думки. нескінченні ночі до вікна притулюсь - сіре місто а всередині тісно-тісно...
Та ні, то не власне бачення! Це - факт! Я теж не ганяюся за розміром, але Ваш твір я прочитав, як прозу, а це вже занадто! Якщо Ви вникнете в історію сайту - побачите, що зовсім недавно в нас була, чи не війна - за техніку написання і тому подібні речі, де я воював не за техніку! Я і зараз не дуже відстоюю голі кутки у вірші, та зрозумів накінець-то, що правду казав мені Василь Світлий як тільки я прийшов на сайт (а я тут не так давно), що написати вірш правильноі при цьому вложити в нього частинку себе, це рівноцінно вмінню триматися на водних лижах при великій хвилі! Розвивайтесь!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
у Вас 
0
