Читаю я свої рядки, Писав тобі їх залюбки, Тепер це все що залишилось у мене, Єдиний спогод цей про тебе, і в них тобі пісні співав, В них майоріє аромат, духмяних трав, іІ тільки у них я своє серце вклав, Звісно шкода що тобі їх не читав, А тепер для себе іх читаю, Коли болить душа, коли тебе згадаю, І в них же я себе шукаю, Думаю що тебе втрачаю, Але відповіді не розумію і ридаю
Романе, це стосується усіх початківців: слідкуйте за ритмом, а також при можливості не створюйте рими з дієслів. Для розуміння моєї критики почитайте собі вірші мого друга Любомира Межова, можливо тоді Ви зрозумієте про що я. Проте вітаю Вас на сайті і бажаю творчих успіхів! Задля заохочення ставлю Вам за вірш - 5. Успіхів!!!
Романе, за суттю вірш непоганий, але працюйте з римою (вона у Вас часто-густо дієслівна виходить), із ритмом твору (бо він збивається, різний розмір рядків). Поки що не ставитиму оцінку. Бажаю успіху!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Так, зло і підлість трапляються серед людей. Але, на мою думку добрих, чуйних людей більшість. Вони підтримають і допоможуть. Треба вірити в к
у Вас 
0
