За вікнами дощ - Вірші про кохання

Всього коментарів: 7
Порядок виводу коментарів: 0Спам 1 Abigel • 13:06, 17.07.2008 [Лінк на твір] Вікторіє, Ваш вірш пройнятий внутрішньою силою та почутям. Цікава побудова, але дієслівна рима трохи затьмарює загальну картину (та гадаю, що техніка покращується з практикою). Все інше мені сподобалося, дуже гарно, молодець! 0Спам 2 virchi • 14:09, 17.07.2008 [Лінк на твір] Трохи не згоден з такими словами - "Не вірю я в смерть, якої немає". Кожен з нас помре, рано чи пізно. От тільки куди попадемо після цього - ото вже залежить від нас. Підтримую Вас у цьому: "Я не не буду тобі, як Богу молитись", бо ні на кого з нас не треба молитись, як на Бога. Можна тільки просити Бога за людину, щоби допоміг. Щодо рими та побудови твору, то згоден з Марією. 0Спам 3 Чорна_троянда • 15:05, 17.07.2008 [Лінк на твір] Мою думку цілком висловив Василь,не знаю,як у нього це виходить 0Спам 4 lyubyk • 15:53, 17.07.2008 [Лінк на твір] *Льє - не вщухає,* Л'є,б'є...в'єтнамeць 0Спам 5 viktoria132 • 16:00, 17.07.2008 [Лінк на твір] Дякую всім. Постараюся виправитись. А що до фрази "Не вірю я в смерть, якої немає", то я мала на увазі "не вірю в брехню". Часто говорять "ти вбила моє серце" чи "ти вбила мою душу"... Але в половині випадків просто грають і брешуть. Тобто цієї смерті насправді немає... Ось саме це я мала на увазі... 0Спам 6 virchi • 17:20, 17.07.2008 [Лінк на твір] Дякую за пояснення! 0 7 spydut • 07:58, 05.08.2021 [Лінк на твір] дощі у душу бють зневірою

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі