Плаче скрипка, стогнуть струни Серце рветься, немов руни. На шматочки, на дрібненькі, Серце бідне, молоденьке. Мала хлопця, мала щастя, Вже збирались до причастя… Літо стрілося з весною Пішло щастя за водою… Милий хату все минає, Других сміхом пригощає… Де береться та година, Чорна, злая горе – днина? Кину карти, та й узнаю, Може любчик іншу має? Карта впала…Все збулося. Серце слізьми облилося… - Бабцю люба, дорогенька, Дай пораду, солоденька. Дай напитись того трунку, Щоб забути горе – думку, Щоб забути, занехати, Про кохання вже не дбати… Піду тихо над рікою, Та й зустрінуся з водою. Хай утоне в бистрих водах Вся дівоча чиста врода… Грай – но скрипко, грай кохана, Може стихне в серці рана…
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Дякую за коментар. Вони не дурні, їх так "оболванила" їхня рашистська пропаганда,що витверезити їх можна лише з допомогою зброї. Інакше не зрозуміють, не дійде. Це як у фашистській Німеччині
та
у Вас 
0
Дуже чуттєво 
Лірично! 
