Я настрою сьогодні зовсім не маю, та ще й болить душа як тебе згадаю, І не знаю, що і як сказати, і як тобі це передати, Що я люблю, кохаю, о Боже мій, я тебе ж зовсім не знаю, І захід сонця в рожевому серпанку, чи на прекрасному світанку, Ходжу як сновида одинокий, в меланхолії припадку, Весь у безнадію я поринув, я ще живу та в душі напевно я загинув.
І мені він сподобався. Може тому, що він щирий, меланхолійний... Але, коли хтось уважно читає, той ловить суть вплетену у рядки, я сказавби, трошечки хаотичні. Все таки мов зеркалі я читаю те чого ненаписано, а воно там є. І власне за те ставлю Вам "5". Доброї ночі Вам!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.
klavysjka: Щиро дякую! Хай Пресвята Богородиця всіх нас, наших захисників і всю УКраїну тримає під своїм Покровом завжди і допоможе торувати шлях до перемоги!
у Вас 
0
