Знов серце тоне
у черешневому тумані
і зорі вечорові
шепочуть тихо про кохання.
Із серця ллється
п*янка мелодія на струни,
і лине в піднебесся
самотня пісня про минуле.
А небо , тихе
тремтить під музику любові,-
спадають в мокре жито
тумани сині вечорові
Дівчино юна,-
п’янкої волі полонянка,
для тебе люба, чуєш,
звучить ця музика кохання.
Вже відлітають
весняні дні у сині далі;
а осінь нагадає,-
нема любові без печалі
1987р.
| 
у Вас 
0
