Пн, 16.06.2025, 03:15
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1073]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2704]
Вірш-пісня [549]
Вірші про Україну [1485]
Вірші про рідний край [812]
Вірші про мову [227]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [289]
Вірш-усмішка [1008]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [665]
Вірші про чоловіків [115]
Вірші про військових, армію [219]
Вірші про Перемогу, війну [416]
Вірші про кохання [3432]
Вірші про друзів [714]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [714]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1223]
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [343]
Щастя - ... [602]
Жінка - ... [265]
Життя... [4530]
Філософам [1315]
Громадянину [922]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
Скільки Вам років?
Всего ответов: 1573

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про кохання
 

ЗНАДЛИВА СТЕЖКА


Яка  знадлива  стежка  на  краю
У  кручі,  що  над  морем  стрімголов!
Карає  й  мучить  зболену  мою
Свідомість,  що  хворіє  на  любов.

Якщо  спуститись  стежкою  за  кручу  –
(Які  ті  відстані,  і  що  та  висота!)
Там  зблисне  сріблом  наш  струмок  співучий,
Засяє  бухта  Лисяча,  від  сонця  золота!

Там  будем  ми  –  хай  поміж  нами  тінь  незгоди.
Там  будем  ми  –  хай  поміж  нас  полин  і  мед.
Там  ми.  Удвох.  –  Й  колюча  гілка  глоду
Ночами  стукає  і  проситься  в  намет.
Там  ми!  Удвох!  –  хай  поміж  нас  незгоди…
Там  ми!  Удвох!  –  нехай  полин  і  мед…
Там  ми.  –  Й  колюча  гілка  насолоди
Ночами  стукає  і  проситься  в  намет!

…Дивлюсь  на  стежку  –  звабна  і  висока.
Вмирає  серце  відчуванням  чуда,
Що  там  ти,  там!  –  хай  хижий  і  жорстокий,
Але,
                   як  і  тоді,
                                                   ще
                                                                     не  Іуда.


Додав: LedyDelfin (14.07.2012) | Автор: © Валентина Савелюк
 
Розміщено на сторінці: Вірші про кохання, Савелюк Валентина

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 2522 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 

Ключові (?): намет, удвох, мёд, незгоди, Іуда, Полин

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 11
avatar
Хай відчуванням чуда не вмирає,
А воскресає серденько зболіле,
Знов до небес від щастя зринуть крила,
Аби колись сягнути свого Раю...
avatar
4 LedyDelfin • 11:37, 15.07.2012 [Лінк на твір]
дякую, пані Наталю! і за експромт, і за побажання в ньому... :)
avatar
У мене всередині відчуття, що цей вірш написаний раніше...
Не знаю чому так.
Якщо не секрет, який рік його написання?
avatar
3 LedyDelfin • 11:36, 15.07.2012 [Лінк на твір]
прозорлива душа у Вас, пані Наталю... так, це давній вірш мій, як і "Бусол"... там мені натякнуто, що так-но навчилася сяк-так римувати, а вже вважаю себе поетом... от я подумала, справді, мабуть, нинішній мій стиль дещо... не строфічний, скажімо... але я не завжди так писала... були часи "класики"... дай, думаю, опублікую ті мої, кохані так само як і теперішні, вірші... тим паче, вони "про любов", а це тама вічна і завжди багатьом цікава... отже, так я писала чверть століття тому... гарно писала... від жодного рядочка свого нині не відмовлюся... отак, Наталю, я люблю в собі тих, ХТО "пише мною" вірші все моє життя.... дякую Вам дуже-дуже за питання... дали змогу трохи розповісти про себе -- а що може бути для такої самозакоханої людини, як я, бажанішого?... :)
от якщо запитаєте колись-небудь звідки у мене нинішній мій "рваний" стиль -- таку цікаву і навіть неймовірну історію розкажу Вам... yes і то з великим задоволенням...
avatar
А, може, й нам розповісте цю неймовірну історію, а не лишень Наталі? ;)
avatar
11 LedyDelfin • 10:50, 16.07.2012 [Лінк на твір]
люба п.Наталю, все написане -- завжди належить тому, хто його (написане) читає... то я так хитренько набиваюся на відвертість, натякаючи п. Наталі дати мені привід поговорити про себе... yes :)
avatar
А звідки у Вас нинішній рваний стиль?
Ну ду-уже вже цікаво!)))))
avatar
5 Davudenko • 13:50, 15.07.2012 [Лінк на твір]
ВМИРАЄ СЕРЦЕ ВІДЧУВАННЯМ ЧУДА hands hands hands 55555
avatar
6 LedyDelfin • 13:51, 15.07.2012 [Лінк на твір]
сАме! дякую, пане Йване yes
avatar
8 Pushok • 23:30, 15.07.2012 [Лінк на твір]
Читав, наче співав. Часом не пісня це ? up
avatar
9 LedyDelfin • 00:44, 16.07.2012 [Лінк на твір]
якби Ви "накидали" ноти мелодії Вашої -- могла б "...Стежка" ця і піснею стати... :) дякую Вам щиро, пане Pushok yes


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє. 

"А риба сама скинула кості"

Ludmilka: Щиро вдячна за тонке розуміння написаного мною!!!

Nemo: Дякующиро, Василю, пишу, як відчуваю... і всім навколо бажаю Щастя...

virchi:
Мова вірша піднесена, що підкреслює значущість втраченого. Але за високим стилем читається жива людська драма - про довіру, яку не виправдали, про дар


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz