Як тебе люблю я, По тобі сумую, В грудях догоряє Стомлена душа. Чом ти не зі мною? Чом мене не гріє? Лиш вві снах тривожить Вуст твоїх краса. Тільки пригадаю Руки твої ніжні, Серце обіллється Гіркими слізьми. Бо такії різні Випали нам долі, Бо такі ненасні Випали нам дні. Вже весна надворі, На порозі літо. А між нами сірий дощ І снігопад. Де тебе зустріти? Як тебе зігріти? І чи стане сили Повернуть назад? Краще не любити, Краще не страждати. Був у серці пломінь, А тепер - зола. Та якщо з коханням Нам не розминутись, То тоді вже краще Вигоріть до тла.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
0
