От i оciнь похмура минула. впало листя ii золоте. Знову думка про нас промайнула, чи на цей раз ми зробимо все. I не страшно свiй дiм залишити, тай не жалко того що нажив. Хачеться правильно все порiшити, раз такий я вже вибiр зробив. Зрозумiй ти мене, моя люба, вiк у нас не на користь собi. Помилитись-для мене то згуба, тай не легко прийдеться тобi. I ось рiк наступив переломний, вибiр треба зробити, мабуть. Разом жити щасливо i довго. Або ж знову кохання забуть. I нiхто не рiшить цю дилему, головного в цiй темi нема. Тiльки вдвох нам долать цю проблему, бо на скронях в обох сивина.
I нiхто не рiшить цю дилему, головного в цiй темi нема. Тiльки вдвох нам долать цю проблему, бо на скронях в обох сивина- оце, п. Сергію, допрацьовуйте, а вірш гарний, для роздумів
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
у Вас 
0
