Паняночко моя,
Христиночко красуню!
Струмиться ніжність
З бурштинів очей –
Сто років накувала нам зозуля,
Блакитних днів,
Смарагдових ночей.
Кохались ми –
І тілом, і душею –
Через життя
Кохання пронесли…
Хай почуття,
Прозорі, кришталеві,
Дарують нам
Всі радощі весни.
Пройшли крізь все –
І пошепки, і потай –
Були на серці
Рани і синці…
За нас ніхто,
А навпаки –
Всі проти –
Не полюбляють
Любощів
Людці…
1992
|