Все в рожевих тонах сіяло, І тебе лиш одного кохала, Обіцяв ти для мене весь світ прихилити, І всі квіти кохання мені подарити.
Та недовго я раділа, Недовго кохала, Все невдовзі почорніло і згодом не стало, Гірка доля моє щастя – назавжди забрала.
Винен ти, що та доля погана, Що не міг зберегти сім’ю, Що кохання між нами пропало, Через вдачу зрадливу твою.
На обручці немає ще тріщин, І не видно ще зовсім кінця, Я не знаю, як міг ти все знищить, Ми ж вінчались з тобою навіки і вінчані наші серця. (Катерина Веремчук)
Трішки рими скакають, але задум хороший))) А назву можна "Тебе лиш одного кохала".
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavka: В поисках настоящего мастера многие читают отзывы о гадалках на форумах. В некоторых случаях это помогает избежать мошенников. Но на опросы уходит немало времени. И это не гарантирует защиту от цыганк
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.
у Вас 
0
