Як сильно люблю її сині очі,
люблю ніжний голос...і тишу сумну
ненавиджу, просто, я кожної ночі...
й кохаю її наче ранню весну.
Нехай мене рвуть, забивають до смерті,
я здамся тоді лиш, коли навкруги
затихнуть удари коханого серця,
а серце моє заметуть вже сніги...
Хай вітер свистить і в очах багряніє,
лиш в неї в душі розцвітає весна
та в долі моїй лютим, злим буревієм
і ангелом снів пролітає вона...
| 
у Вас 
0
а головне дуже щире кохання! 
