Вечір. Нічка. Світанок. І божевільний ранок. І тиша навкруг. Лиш стук двох сердець. Схід сонця приносить маленький «кінець». Жорстоко шепочеш: «не стати б фанатом» Та очі хочуть лаятись матом Повітря в груди, і крок за кроком, Та оглядаюсь я ненароком. Наказую часу: «стоп!!! Зупинись!!!» Звертаюсь до вечора я: «повернись!!!» Дай знову краплину всього пережити Дай мовчки можливість поговорити. Побачити очі і знати рель, Що завтра одягнеш стабільну вуаль, І будеш з надією впевнено жити, Краплину всього щоб знов пережитию
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
