Вечір. Нічка. Світанок. І божевільний ранок. І тиша навкруг. Лиш стук двох сердець. Схід сонця приносить маленький «кінець». Жорстоко шепочеш: «не стати б фанатом» Та очі хочуть лаятись матом Повітря в груди, і крок за кроком, Та оглядаюсь я ненароком. Наказую часу: «стоп!!! Зупинись!!!» Звертаюсь до вечора я: «повернись!!!» Дай знову краплину всього пережити Дай мовчки можливість поговорити. Побачити очі і знати рель, Що завтра одягнеш стабільну вуаль, І будеш з надією впевнено жити, Краплину всього щоб знов пережитию
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavka: В поисках настоящего мастера многие читают отзывы о гадалках на форумах. В некоторых случаях это помогает избежать мошенников. Но на опросы уходит немало времени. И это не гарантирует защиту от цыганк
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.
у Вас 
0
