Скільки слів залишилось з тобою...
І моїх несказаних думок.
Стільки інших всіх, а нас лиш тільки двоє.
І весь світ поділений на двох. Промине іще одна хвилина,
Нам її вже більше не знайти...
Так шкода, бо я сьогодні гину.
Так шкода, ти їдеш НАЗАВЖДИ. Зупинись... і не треба говорити.
Подивись. Твої очі скажуть все.
Хай летять роки. Зима і літо
Зафарбують в пам’яті мене... І ніхто, ніхто не зрозуміє,
Що змиває сірий дощ з обличчя сльози.
Хтось сказав: "Життя - воно для мрії"...
Я не мрію більше. Від сьогодні.
| 
та
у Вас 
0