Напівсонно, ледве-зримо осінь виродиться в зиму, Щоб колись нам за дверима весняна постала рима, Аби маківки в землицю повсипали стиглі зерна І поети, мов провидці, провели людей крізь терни...
зима красива... ті рефлекси усього сущого на невловимо-блакитно-білому... як на алмазній креші... а інії!.. задума така... глибока... медитативна... поетична... довгі затишні зимові вечори... тепло хатнє, родинне, коли всі вдома... гамір, сміх... дух печеної картоплі і пряженого молока... казки у куточку... чорнобривці сухі з-за образІв... кіт клубочком на стільчику біля грубки... і потріскування самозаглиблене дров...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavka: В поисках настоящего мастера многие читают отзывы о гадалках на форумах. В некоторых случаях это помогает избежать мошенников. Но на опросы уходит немало времени. И это не гарантирует защиту от цыганк
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.
у Вас 
0
