Я несу своє кохання...
Я несу своє кохання,
У долонях, як бажання,
Джерельна там у них вода
І тиха вся моя хода.
Краплину тої я води,
Неначе то, життя плоди,
Губами ніжно пригублю,
А інше вже не розгублю
Та уквітчається душа,
Додасть енергіі, тепла,
Магічним сяйвом осяйним,
Сердечку добре буде з ним .
То ж ця енергія мене,
Коханням чистим обійме,
Підтримає і збереже
І поряд по життю піде.
Додав: Koshkina (26.09.2012)
| Автор: © Ірина Пшиченко
Розміщено на сторінці : Вірші про кохання
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 2398 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 19
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : Так воно і є. З дитинтьва навчена дякувати ГОсподові за все, що мают. Та війна дала зрозуміти, що це потрібно робити щомиті...
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА