Примарне кохання
Бачила тебе всього два рази, А кохання запалало вмить. Полюбила палко я, одразу, Все в душі палає і горить. Я молюсь, щоб у ночі наснився, Щоб прийшов, мене на руки взяв, Лагідно і ніжно подивився, Нахилився і поцілував. Щоб гуляли довго, до світанку, Слухали пташиний передзвін, Вірності давали обіцянки, І в коханні щоб зізнався він. Але всі ці мрії лиш примари. Тінь бажання від моїх надій. Сняться у ночі одні кошмари, А не ти, не світлий образ твій. Все мине, та тільки не забуду, Як колись, побачивши тебе, Спокій загубила. Та не буде В нас нічого – ти ж не знав мене!
Додав: Mavka)) (03.10.2012)
| Автор: © Ченчик Тетяна
Розміщено на сторінці : Вірші про кохання
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1917 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 6
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Щиро дякую за коментар
leskiv : Пречудова у вас уява. Сподобався вірш.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА