Торкнеться сонце, лагідно руки, Теплом осіннім соромливо, Відчую це я шкірою щоки, Що промінь грає вже фальшиво.
Сколише вітер, гілку у саду, Закруте листя під ногами, Загубиться у вільному танкУ, Нависнуть всі холодні гами
Муркоче киця , сіра , під вікном І шелест осені підтрима, Котячий спів...І вкриє Землю сном,- Магічна пилина незрима.
А я чекаю тебе знов і знов, Щоб в цій красі велась розмова, Кицюня візьме ноти всі нутром, Накриє пристрасть нас шовкова.
|