Як важко стояти за кроки від мрії, Не маючи змоги сказати хоч слово, В очах застигає вогонь безнадії, Не склалась жадана розмова... Не вірю, що серце твоє скамяніло, Що б'ється шматками граніту... Нехай замітає зима снігом білим, Я ж буду блукати по світу... Закрию лиш очі і бачу усмішку, і знаю - миліше немає... Недоспані ночі в холодному ліжку, Та серце безмежно кохає.
|