У кожного – свої земні
потреби,
Свій шлях, який нам
напророчив Бог,
А я не знаю іншого,
крім тебе,
Нема нікого в
світі, крім нас двох.
Свою країну хтось звеличить
Раєм,
А дехто й пеклом –
добре, де не ми,
А я, крім тебе,
іншого не знаю,
З тобою лиш
чекатиму зими.
Те, з чого хтось з
нестримністю регоче,
Для іншого –
несамовитий біль,
Знай, я лише твої
кохаю очі
Та щиро вірю – ти навіки
мій .
Не просто так
птахам дарують крила,
І неспроста
даровано життя,
До тебе я нікого не
любила,
Не досконала, та
лише твоя.
А там, вгорі –
одне-єдине небо,
А тут, внизу – не
дві, одна земля,
Не хочу знати
іншого, крім тебе,
В моїх думках одне
звучить ім’я…
|