Життя – це карнавал, під масками обличчя, І дами й кавалери закуті в них довічно. У вирі пристрасті лунає менует, Схилились у поклоні і стали у дует. Рука в руці лежить бездушно, Немов завмерла незворушно. Тендітні дами, мужні кавалери, Сміхотворно ціпеніють награні манери. З гримас безликих лоск злітає, А що в душі, та хто про це питає. Лиш велич зубожіла награно свята Подекуди у посмішку викривлює вуста. Солодкі фразу, мармур під ногами, Кружляють в танці кавалери й дами. Тож маскарад для всіх триває, Ну а життя, та хто про це питає.
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1800 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
