Лист клену ніжно падає додолу, Лиш час від часу теплий вітерець Підносить його то у низ то вгору, Мов знає, що прийде його кінець...
Ось і кохання вже втрачає барви І нам здається, що не має вороття, Але любов - це як квітучі мальви Підливши раз - даєш їм віру у життя!
Нічого в світі не приходить марно, То ж здавна Бог завів оці закони - Не завжди у стосунках тільки гарно, Та ми разом здолаєм перепони!
Кохання - це велика й світла сила, Яку відчути ми змогли лише разом, Вона подарувала мені крила Наше дитя для нас є доказом!
Лист клену ніжно падає додолу, Лиш час від часу теплий вітерець Підносить його то у низ то вгору, Все ж проросте новий цей корінець!!!
|