Не дощами густими -замріями, понад хмарами вище вітрів, я твоїми милуюся віями, удихаю парфум райдуг-брів. Не скелястими горами-шпилями, над снігами полярних зірок, я любов"ю твоєю окрилений, ти хмільного нектару ковток. Не штормами морів кількобалими, понад затишком співаних слів, палиш,мила,очима ти карими порожнечу спустошених днів. Над цілющими сонця потоками там,де райські чарують сади, до безтями з тобою закохані, ми спиваєм любові меди
Звичайно, чудово, пані Оксано.Навіть більше -- напрочуд дивовижно.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn: Що це Ви, пані, таке кажете? Ви могли насолоджуватися і тоді, коли я публікував мої вірші. Якщо б Ви хотіли. Варто було просто не читати моїх. Мої вірші аж ніяк не можуть перешкод
leskiv: Цікаві думки. Але не всі люди такі безстрашні і наполегливі в молоді літа. Я часто намагалась пробивати чолом стіни. Чоло розбивала, а стіни стояли непорушно.