А дуби до броду там,де віщі сни. Де вмивають вроду клени,ясени. Там тебе зустріну і не відпущу. В гонорі,покірну, мокру від дощу. Ти моя голУба, ти моє життя і тебе голубить буду завжди я. Нам у лузі квіти падають до ніг, наше літко,літо стало на поріг. Віддамось з тобою дню,що так зорить. Канем з головою у щасливу мить.
Я б так не ствержував,що добре.Адже жінка --це суцільна загадка.Не сперечаюся ,що приємно розгадувати Дякую за коментар пані Оксано.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:Ну, ображати іншого- це, мабуть, ваша сильна сторона. До речі, я вашої оцінки не просив. Чи дуже сильні ваші творіння, я ще не дивився, але
ruhlyvy:Отож, Бог таки допоможе! А Вам має ще капітально допомогти пан Гонта, бо всяк інший Адмін на його місці давно закрив би Вашу сторінку за Ваш ХРОНІЧНИЙ флуд, і бажання
у Вас 
0
Дякую
