Притулюсь я до тебе, кохана, як до
сонечка тулиться світ. Ти ––це свято
веселково вбране, ти –– любові
не в"янучий квіт. Поцілую у затишку
серця, ніжно тіло погладжу твоє. Карі
очі –– глибокі озерця, почуття у них
тоне моє. Подарую для тебе співанку ту,що
птахом у душу летить. Ми зустрінемо
перший свій ранок й не забудем ніколи
цю мить.
|