Сб, 26.07.2025, 15:35
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1075]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2705]
Вірш-пісня [550]
Вірші про Україну [1491]
Вірші про рідний край [815]
Вірші про мову [227]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [289]
Вірш-усмішка [1010]
Вірші про сім'ю [403]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [666]
Вірші про чоловіків [115]
Вірші про військових, армію [221]
Вірші про Перемогу, війну [426]
Вірші про кохання [3436]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [714]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [276]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [342]
Щастя - ... [603]
Жінка - ... [265]
Життя... [4536]
Філософам [1316]
Громадянину [924]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
Що є загрозою розвитку української мови?
Всего ответов: 497

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про кохання
 

Ангел

Сидів... і плакав....Ридав,а там внизу життя ішло своїм порядком,
Згадав коли літав між небесами,згадав коли він був ще янголятком,
Коли Отець небесний благословно висвячував в архангели його,
На мить згадав своє земне кохання,й сльоза скотилася з очей у нього.
Згадав обітницю ту кляту,що не кохають ангели нікого,
Згадав страшенний гнів Отця,і сміх Диявола німого.
Тепер,коли його із неба,назавжди вигнали..навіки.
Вже не поможуть просьби й муки,І не поможуть сльозів ріки...
За те що ангел цей,безгрішний,земну людину полюбив,
Небесний наш Отець невтішно,у ньому силу ангельську убив.
Тепер приречений літати,десь там між небом і землею,
І дня судного чекати,щоб знов побачитися з нею,із дівчиною свого серця,коли Господь прийде усіх судити..
І він заплакав з горя і образи,тепер вже пізно щось робити.
Клеймо вигнанця..чорні крила,без сили,лише смерть..зітхання...
Та він щасливий,сталось дивне диво,що ангел так відчув людське кохання.

Додав: doctorbla (30.01.2013) | Автор: © Гафтко Степан
 
Розміщено на сторінці: Життя..., Вірші про кохання, Гафтко Степан

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 2530 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
klavysjka: А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...

klavysjka: На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...

klavysjka: Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...

klavysjka: Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz