Коментувати також можна з та

Чт, 28.03.2024, 20:52
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1015]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [133]
Аудіовірші [49]
Українцям [2667]
Вірш-пісня [542]
Вірші про Україну [1477]
Вірші про рідний край [805]
Вірші про мову [201]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [22]
Акровірш [31]
Байка [106]
Загадки [15]
Верлібр [143]
Елегія [51]
Історичні вірші [288]
Вірш-усмішка [995]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [661]
Вірші про чоловіків [109]
Вірші про військових, армію [209]
Вірші про Перемогу, війну [408]
Вірші про кохання [3366]
Вірші про друзів [713]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [332]
Вірші про дитинство [321]
Вірші про навчання [58]
Вірші про професію [82]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [705]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1213]
Вірш-тост, вірш-привітання [114]
Для мене поезія - це [191]
Поети [272]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [290]
Щастя - ... [597]
Жінка - ... [260]
Життя... [4417]
Філософам [1292]
Громадянину [861]
Метафізика [153]
Опитування для Вас:
Що є загрозою розвитку української мови?
Всего ответов: 497

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про кохання
 

Ангел

Сидів... і плакав....Ридав,а там внизу життя ішло своїм порядком,
Згадав коли літав між небесами,згадав коли він був ще янголятком,
Коли Отець небесний благословно висвячував в архангели його,
На мить згадав своє земне кохання,й сльоза скотилася з очей у нього.
Згадав обітницю ту кляту,що не кохають ангели нікого,
Згадав страшенний гнів Отця,і сміх Диявола німого.
Тепер,коли його із неба,назавжди вигнали..навіки.
Вже не поможуть просьби й муки,І не поможуть сльозів ріки...
За те що ангел цей,безгрішний,земну людину полюбив,
Небесний наш Отець невтішно,у ньому силу ангельську убив.
Тепер приречений літати,десь там між небом і землею,
І дня судного чекати,щоб знов побачитися з нею,із дівчиною свого серця,коли Господь прийде усіх судити..
І він заплакав з горя і образи,тепер вже пізно щось робити.
Клеймо вигнанця..чорні крила,без сили,лише смерть..зітхання...
Та він щасливий,сталось дивне диво,що ангел так відчув людське кохання.

Додав: doctorbla (30.01.2013) | Автор: © Гафтко Степан
 
Розміщено на сторінці: Життя..., Вірші про кохання, Гафтко Степан

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2325 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ivanpetryshyn: А, що ви від них очікували?
Вони ж мусять якось Ванькам і Ксюшам пояснити,
чому вони почали війну з Україною
і чому це- "правильно".

virchi: Зараз російська пропаганда звалює теракт на Україну. І не дивно - в усіх бідах на болотах "винні" українці та американці

virchi: Дякую за розміщення додаткових лінків - і на текст, і на відео в Ютубі, щоб розуміти мелодію!


     


Форма входуу
Логін:
Пароль:
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ:
    Сайт: uid.me/vagonta
    Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz