Не бійсь, не вір і не проси, У серці билися листи, Палили виразками душу, А ти все думав: мушу, мушу Себе спитати: в чім мета? Чи, справді, ти тоді злітав, Бо нині сцена - " я й земля" До нЕстяму така німа Із тебе не пита - зніма Наснагу, щирості слова, Бо ти один й вона одна, Чи просто серія пуста, А з нею - дика самота, Невже вся плата отака? Фрагмент відкритого вікна - Раптово спека - і ядуха!
І тільки в скронях легкодухо Складався стукіт у листи: Ти лиш прости, прости, прости…
***
І бійсь! І віруй! І проси!
| 
у Вас 
1
Щастя ЛГ)
))
