Не дочекалась
В життя моє вірвався наче вітер Лагідним теплом літньої ночі, Моїх бажань яскравим дивоцвітом І я летіла в мрії ті охоче. Я слухала твій голос дивовижний І наче відзеркалювало небо В очах моїх... Солодких стиглих вишень Був присмак почуттів моїх до тебе. Та час спливав і танув, як примара Надії блиск на бажану ту зустріч, Неначе недосяжний світ Стожарів, Що вранці покидає неминуче. Чекала літо, сумувала осінь Та кликала і вірила рішуче. І де з очей поділася та просінь? - Свинцева сірість там важка, болюча. Білою земля вже вкрилась ковдрою, Не дочекалася на тебе - не прийшов. І поряд я була - лише за обрієм, Якщо хотів би, ти б мене знайшов!
Додав: Ниагара (09.02.2013)
| Автор: © Козак Наталія
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Совість завжди не була в пошані, особливо у важкі часи.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА