Нд, 06.07.2025, 06:10
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1074]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2705]
Вірш-пісня [549]
Вірші про Україну [1485]
Вірші про рідний край [812]
Вірші про мову [227]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [289]
Вірш-усмішка [1010]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [666]
Вірші про чоловіків [116]
Вірші про військових, армію [219]
Вірші про Перемогу, війну [416]
Вірші про кохання [3434]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [714]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [342]
Щастя - ... [602]
Жінка - ... [265]
Життя... [4532]
Філософам [1315]
Громадянину [923]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
Де Ви друкували поезію?
Всего ответов: 421

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про кохання
 

ТИ НЕ ПОМІТИЛА НОЖА У ТИХ СЛОВАХ...

Ти не помітила ножа у тих словах,

Які мене зламали враз, мов гілку вітер,

Я промовчав, піднявши в небо білий стяг,

Ти не помітила ножа у тих словах,

А я помітив…

 

І ніби потім день наступний ожива,

А те, що «вчора», ми залишимо позаду,

В мені і досі ще бринять оті слова,

Хоч ніби потім день наступний ожива,

Нема розради…

 

Ми ще згадаємо десятки тисяч слів,

В яких ще будуть і троянди, і кинджали,

І знов образи, потім – «вибач, не хотів»,

Ми ще згадаємо десятків тисяч слів,

Не ідеали…

 

Звикає серце і до меду, і до ран,

Та розбивається, коли постійно бити,

Його полюють провокації, обман,

Звикає серце і до меду, і до ран,

Ми в цьому – квити…

 

Ти не помітила ножа у тих словах,

Сховавши лезо поміж купочками літер,

А я упав, неначе з неба вільний птах,

Ти не помітила ножа у тих словах,

А я помітив…


Додав: InhearT (17.02.2013) | Автор: © ІВАН ДОБРУЦЬКИЙ
 
Розміщено на сторінці: Вірші про кохання, Добруцький Іван

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 2073 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 9
avatar
1 Davudenko • 17:59, 17.02.2013 [Лінк на твір]
ф я упав наче з неба вільний птах hands hands hands 55555
avatar
5 InhearT • 19:27, 17.02.2013 [Лінк на твір]
пане Іване, вкотре радий візиту)
avatar
2 Asedo1949 • 18:06, 17.02.2013 [Лінк на твір]
Гірке розчарування бринить у словах Вашого ЛГ, та радує оптимістичність його поглядів.
"Ми ще згадаємо десятки тисяч слів,
В яких ще будуть і троянди, і кинджали," Гарно! 55555
avatar
6 InhearT • 19:29, 17.02.2013 [Лінк на твір]
Дякую)
avatar
...дуже образно...сподобалось 55555
avatar
4 malovana • 18:41, 17.02.2013 [Лінк на твір]
пісенно up 55555
avatar
7 Abigel • 08:22, 18.02.2013 [Лінк на твір]
Важко буває людині, коли її хтось ображає... А якщо хтось - кохана людина, то тим більше. А коли вона ще й не розуміє, що зробила боляче (чи вдає, що не зрозуміла)... Співчуваю ЛГ. 
До речі, форма вірша цікава. Може, з нього вийшла б гарна пісня... 
55555
avatar
8 Oksanka • 09:27, 18.02.2013 [Лінк на твір]
Звикає серце і до меду, і до ран,

Та розбивається, коли постійно бити, Образи січуть серце тріщинами, зрада- розбиває...Закохане серце крихке. 55555
avatar
9 InhearT • 17:16, 18.02.2013 [Лінк на твір]
Всім спасибі за коментарі))
Заходьте частіше)


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
kraynyuk46: Сумно, п. Таміло. Чомусь за нас самих вирішують нашу  долю чужі старі діди. Дивно. Огидно. Та тільки подавляться вони тим ягням. Ось побачите!

kraynyuk46: Дякую Вам за такі глибокі роздуми. Бажаю подальших успіхів у творчості. 

kraynyuk46: Чудовий вірш про чисті, щирі почуття до коханої. plus_1_ 


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz