Ти так бентежиш моє серце,

що кров пришвидшує ходу,

скуйовджене в душі кубельце,

тривожить пристрасть молоду.

Печаль в словах моїх осіла,

в журбі весь погляд потонув,

не розцвіла, а захворіла,

неначе в прірву вітер пхнув.

Середина вирує з болем,

а зовні, щастя, обіймай,

солодкі почуття не вип'ю,

у мріях поживу сповна.