Філософський вірш,пНаталю, наповнений життєвими фактами, що мають місце. "Так важко біль просіяти крізь сито Гірких зневір, зректись жалів-печалей, Щоб жити далі." Чи не здається Вам, що тут "В нім лиш крихти щастя... " зайвий склад.
За все прости! За біль і за любов, За те, хто що з нас так і не зборов, І за слова, які в безмовній тиші Хтось з нас залишив... Взагалі вірш наповнений жаттєвою мудрістю.
що ми з тобою - два "далеко", для нас немає небезпеки помітить погляди болючі, злетіти радісно із кручі й відчути раптом - " я лечу", а поряд ти... на жаль, на жаль, нам не освітить тиха даль світанком очі, так буває, що відстань все життя нам крає...........
Дякую, пані Галино! скажу чесно - ніколи спеціально не шукаю тем для писання, просто деколи дозволяю собі виплескувати в навколишній простір свої почуття (до ближніх, світу чи до себе), у мене зазвичай римовано плинуть думки...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")