А може знову вдаримося в путь, В пусті дороги, чужі очі та в що-небудь. Підемо знову у світи де нас не ждуть, Розтратим ночі на світанні. Занесуть Гіркими спогадами і білими снігами, Любов оту, що тліла аж до рання. Прийшов світанок, осушив росу, І ранок знов зустрів розплетену косу.. А може досить слів, і шлях закрий назад. Немає його, лиш новий обрій у очах.... Нове життя, що виросло з гіркого каяття, Нова любов, що хай на все життя.
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1448 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Так, зло і підлість трапляються серед людей. Але, на мою думку добрих, чуйних людей більшість. Вони підтримають і допоможуть. Треба вірити в к
у Вас 
