Кожен бій- перемога й поразка. За кохання і радість воюю з журбою. У затищя - міняю повязки. Наче той Дон Кіхот з вітряними млинами Я з собою іду в поєдинок. Він триває, так довго триває між нами Без даремних перерв і зупинок. Я не вИзнаю відступу, зтишу атаку. Не прийму співчуття, а прийму лиш любов. Доки ми живемо у такому ось такті- Почуття не помруть, вируватиме кров.
Можливо , такі почуття і надихають на такі емоції.......Я б не хотіла все життя боротися за любов....Хочу просто жити і насолоджуватись....За неординарну тему
Я, п.Катерино, інколи дозволяю собі бути "Ксеною". Дякую Вам
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Asedo1949: Кричать у вічі: «Слава Україні», Та, як чорти, в Вальпургієву ніч Танцюють нишком на чужій руїні, Обіцянками скріплюючи клінч… Правдиво сказано...Підтримую.