Барельєфи твого тіла, Твоїх не згаданих снів, На стінах кімнати застигли, І ранок у вікні млів. Тремтіли хвилі повітря Від доторків білого світла, Що так нахабно і швидко Спішило тебе розбудити. Не можна спинити хвилини Ц прокрутити назад життя, А я б усе віддала, Щоб довше подихати в такт Твоєму ще сонному серцю, Твоїм замріяним вустам. Тобою пожити довше, Захлинувшись терпким почуттям.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Та прикро те, що ті хто не відчуваєть, що в нас війна, поводять себе так, наче вони в іншому світі живіть і те, що війно, то їх не стосується, бо їх не торкається... На превеликий жаль....
у Вас 
0