Барельєфи твого тіла, Твоїх не згаданих снів, На стінах кімнати застигли, І ранок у вікні млів. Тремтіли хвилі повітря Від доторків білого світла, Що так нахабно і швидко Спішило тебе розбудити. Не можна спинити хвилини Ц прокрутити назад життя, А я б усе віддала, Щоб довше подихати в такт Твоєму ще сонному серцю, Твоїм замріяним вустам. Тобою пожити довше, Захлинувшись терпким почуттям.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn: Що це Ви, пані, таке кажете? Ви могли насолоджуватися і тоді, коли я публікував мої вірші. Якщо б Ви хотіли. Варто було просто не читати моїх. Мої вірші аж ніяк не можуть перешкод
leskiv: Цікаві думки. Але не всі люди такі безстрашні і наполегливі в молоді літа. Я часто намагалась пробивати чолом стіни. Чоло розбивала, а стіни стояли непорушно.
у Вас 
0