Вірші

Білий кораблик, червоні вітрила
назустріч коханню шалено летить
з вітром, над морем, розпущені крила,
крізь хвилі до щастя дорога лежить.

Пірна, вирина, щоби знову в злетіти,
від сонця піймавши промінь чарівний,
ніби букетик, коханої квіти,
лине до серця, крізь простір цей дивний.

Червоні вітрила – з троянд пелюстки
багаттям горять у синьому морі.
Пломеніє душа, пустивши ростки,
вогнем, морськії освітлює зорі.

Білий кораблик, казка дивна така…
Кохана простір блакитний вивчає,
парус червоний капітанська рука
до причалу любові пускає.

Сукня так біла й червона хустина,
очі повітря і кольору хвилі…
Близько вже близько бажання хвилина,
до щастя єднання лишень пів милі.

Білий кораблик, червоні вітрила
і море любові у серці Асоль.
Підняті руки, казковії крила
дзвоном кохання – божественним соль.

23.09.2008р.