ТЕЧЕ ВОДА З-ПІД КАМЕНЮ

Тече вода з-під каменю,

Бурхлива, завзята,

Нагадує – час мені

Іти мандрувати.

Піду слідом за водою,

Зітхаючи з горя,

У обіймах  із журбою

До синього моря.

Сяду там у білий човен,

Розгорну вітрила,

І зітхну, що  не зі мною
Моя любка мила?

А вона мов пташка, б’ється

Батечка благає,

Та той лютий і без серця

На весь дім гукає.

-Довго в дівках засиділась,

Час іти до шлюбу…

Ось і піде до весілля,

Як ідуть на згубу.

Буде сльози ручаями

Всі дні проливати,

Буде потай у нестямі

На шлях вибігати.

Буде в неї кожна днина,

Гіркіша полину...

На той час в морських  глибинах

Я вже і загину.

6.05.2013