Цвіт облетів, І травень вже минає. Тихіша стала пісня соловя. Численна чорногузова сімя (Зо пять ротів) Всякчас батьків гукає.
А час мина... Весна пірнає в літо. Зароджується магія полів Цнотливих до приходу тракторів. Дрижить луна, Бо десь звучить трембіта...
Лунає сміх... Дзвінкий немов сопілка. Розгойдує пітьму цей сміх дівочий. Слова грайливі, шепіт парубочий. Та це ж не гріх- Уже дозріла дівка
|