ВІРШ"ЛЕБЕДИНА ЛЮБОВ"

Два білих лебедя,два вірних серця

Пливли тихенько вранці по воді

Вже бУло мало їм того озерця,

Бо їх кохання досягало зір.

Вони пливли так ніжно й граціозно,

Не помічаючи,що там навкруг

,,,Та раптом постріл пролунав так грізно

і серйозно...упала вниз кохана

Злетів угору пух...У затужив,

Заплакав білий лебідь!Він так кохав

ЇЇ одну,що вже н6ічого було йому

Не треба,бо він любив її

Одну-найкращу в світі й дорогу!

Пройшли роки,а він усе один

Так й не знайшов подібну на кохану,

Він не забув щасливих тих хвилин

І ту  навік єдину й незрівняну!