♡Признання в коханні (Ліні)♡

Одного разу я побачив,

Ой ,дівчину та непросту,

Собі б ніколи не пробачив,

Якщо б не закохавсь в таку.

Ходив,блукав,я думав-важко

Признатись серцю й в боротьбу

З полоном вп’ятись,і ромашку

Тобі я в руки принесу.

Проходив час,весна минала,

Твоя улюблена пора,

Душа моя знов оживала,

Причина-це твоя краса.

Минув ще місяць,я чекаю,

Чого чека?Одна журба…

На певну мить я завмираю,

Чому?-Бо ти прийшла.

Усмішка твоя,карі очі

Сповили душу,серця крик

Ви припинили,бо ж дівочі,

Затамувавши мені дих,

Ви про кохання щось казали,

Я марив вами,а вуста

Мені ще з далеку казали

Ім’я їй Ліна,чарівна.

І мій рум’янець,коли бачу,

Засвідчив,що кохаю я,

За тебе долі я віддячу,

Якщо ти будеш вже моя.

Та це думки,мої печалі,

Тривожить лиш одне мене,

Мені начхати на моралі,

Чи зможу бачити тебе?

Кохати,ніжно цілувати,

Троянди,Ліні,принести ,

Бо вже не можу я мовчати:

«Чи будеш,Лін,зі мною ти?»