З блакитних і ясних очей
Лились діаманти сліз
В тягучих потемках ночей
У душу твій ворог ліз.
Проник під покровом ночі,
Як злодій, безжальний тать.
"Але ж ти сама цього хочеш?"-
Німа...бо нема що казать.
Для тебе яка вже різниця
Хто в гості у дім завітав.
Розмови не варті мізинця
І хто що забрав, що віддав
Всерівно. В болоті зневіри
Хапайсь не хапайся за тінь
Обманів, пустої довіри,
Болючих до смерті прозрінь.
Віддалась на волю долі.
Надії слабі і кволі.
Та серце так сильно тріпоче
Що хоче? Ну що воно хоче?
| 
та
у Вас 
1
