З блакитних і ясних очей Лились діаманти сліз В тягучих потемках ночей У душу твій ворог ліз. Проник під покровом ночі, Як злодій, безжальний тать.
"Але ж ти сама цього хочеш?"- Німа...бо нема що казать. Для тебе яка вже різниця Хто в гості у дім завітав. Розмови не варті мізинця І хто що забрав, що віддав Всерівно. В болоті зневіри Хапайсь не хапайся за тінь Обманів, пустої довіри, Болючих до смерті прозрінь.
Віддалась на волю долі. Надії слабі і кволі. Та серце так сильно тріпоче Що хоче? Ну що воно хоче?
Чогось воно таки хоче, це серце. Мабуть, щастя, як відзначила пані Галина. Але якби від його бажань, поривань воно в повній мірі залежало... Є й інші чинники, як ми знаємо. Болючий якийсь вірш. Проникливий...
Цікавий твір. Серце і справді завжди чогось хоче, як у тій пісні співається: Зимою - лета, осенью - весны" У першій частині вірша трохи не ладиться з наголосами "пОтемках" ну і не розумію цього рядка."Як злодій, безжальний тать." адже слово тать означає злодій, то виходить злодій, як злодій. Вибачте, але я висловлюю свою думку.
Дякую щиро п. Людмило.Треба вчитися чути серце, інакши воно перегорить
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:Ото ж бо. Дбайте про ваше здоров’я, а Пегас, може, до вас сам прилетить, чи якась Муза. Медитуйте і намедитуєте спокій та повагу до усіх. І
ivanpetryshyn:Ну, ображати іншого- це, мабуть, ваша сильна сторона. До речі, я вашої оцінки не просив. Чи дуже сильні ваші творіння, я ще не дивився, але
ruhlyvy:Отож, Бог таки допоможе! А Вам має ще капітально допомогти пан Гонта, бо всяк інший Адмін на його місці давно закрив би Вашу сторінку за Ваш ХРОНІЧНИЙ флуд, і бажання
у Вас 
1
