Страждати, страждати, страждати... Прагнути вічних табу. Чекати, чекати, чекати... Надію маленьку, слабку. Летіти, летіти, летіти... На ласку чиюсь і тепло. Хотіти, хотіти, хотіти... Що грішним повіки було. Любити, любити, любити... Кого не посміла б любить. Радіти, радіти, радіти... Вмирать від бажання й знов жить. Літати, літати, літати... І знову падати вниз. Кохати, кохати, кохати... А потім страждать, як колись.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn: Що це Ви, пані, таке кажете? Ви могли насолоджуватися і тоді, коли я публікував мої вірші. Якщо б Ви хотіли. Варто було просто не читати моїх. Мої вірші аж ніяк не можуть перешкод
leskiv: Цікаві думки. Але не всі люди такі безстрашні і наполегливі в молоді літа. Я часто намагалась пробивати чолом стіни. Чоло розбивала, а стіни стояли непорушно.
у Вас 
0