Якщо
твій взір сягне мойого неба, а серце переколе поцілунок, я стану
сонцем, закочусь до тебе, щоб ти забув про влитий в життя трунок. І ми
удвох полинемо крізь хмари, далеко, ген, за синій небокрай. Хай скаже хтось,
що ми удвох не пара, нам байдуже - ми відуваєм рай. І щастя, невимовно
спіле, таке, що хвилями виблискує в воді. Лиш не зникай, розвій тумани
білі, мій промене у досвітку ясний.
Хай скаже хтось, що ми удвох не пара, нам байдуже - ми відуваєм рай.....і це головне
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn: Що це Ви, пані, таке кажете? Ви могли насолоджуватися і тоді, коли я публікував мої вірші. Якщо б Ви хотіли. Варто було просто не читати моїх. Мої вірші аж ніяк не можуть перешкод
leskiv: Цікаві думки. Але не всі люди такі безстрашні і наполегливі в молоді літа. Я часто намагалась пробивати чолом стіни. Чоло розбивала, а стіни стояли непорушно.
у Вас 
0
