Життя неспокій лиш несе У ці спекотні ночі Я бачу твої очі, Й навряд чи хтось мене спасе, І хто це напророчив? І думати не хочу... Немов не скінчене есе, Життя бджолине в сотах Та не звучить по нотах... Я на безмежному шоссе В незміренних висотах... Закоханий у фото...
|