О так ,кохана, я не досконалий, ще гіршим був я в юному житті. Але проживши термін цей чималий. можу сказать, що геній в простоті. Так, мені соромно за деякі хвилини. А деякі не пам*ятаю взагалі. Жалію я що через ці причини, відчуженим я став на цій землі. Так, помилок я наробив чимало, судити легше анiж помогти, але повiр, вини мої замало, щоб не зi мною поряд йти. Багато думав я про свою юнiсть, ревiзувавши навiть помилки, тепер я бачу попри свою мудрiсть, що то лиш вiдчуттiв моiх гiлки. Все це спрямовано на тебе, i бiль й кохання й помилки, жаль, я не змiг сказать вiд себе, що твоїм судженим я був би залюбки. І я скажу, не все то було марно, менi ще дiд покiйний радив, щоб не робив ти привселюдно, як би душею їй не зрадив. Так що пробач менi, кохана, що вiри в себе так i не вселив, давно загоїлась та рана, усе це я вже пережив. Якщо ж сьогоднi знову я з тобою, вселяю вiру у душi твоїй, забудь на мить що була молодою, ти обiйми мене i назови своїм.
П.Сергію,гарний вірш,мені сподобався,але виправте слово"ДА" на слово"так",а так все гарно
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
