ОСІННЄ ЛИСТЯ ТИХО ПАДАЄ В САДУ, І ОДЯГА ТУМАН ДЕРЕВА В СИВІ РОСИ, А Я НА МІСЦЕ НАШИХ ЗУСТРІЧЕЙ ІДУ, І МІСЯЦЬ СРІБЛО ПРОЛИВА МЕНІ НА КОСИ .
ІДУ В ОБІЙМИ ТВO'Ї ВПАСТИ, ЩЕ ХОЧ РАЗ, ТВОЄ ТЕПЛО І ПОДИХ ТВІЙ МЕНІ Б ПОЧУТИ. У ТІМ, ЩО СТАЛОСЬ, НЕ ВИНЮ НІКОГО З НАС, ТА МОЄ СЕРЦЕ НЕ ЗМОГЛО ТЕБЕ ЗАБУТИ.
|