Ти наснилась мені у квітчастому полі надій,
Між дубів ,осокорів і дикого глоду.
Ти проходила повз,я шепнув тобі :"Стій,
До сердечка візьму твою вроду."
В небі день розгоравсь і на сонячнім тлі,
В перевеслі рясного суцвіття
Відлітали у пісню,у ніч журавлі,
Янголя на плечі шепотіло :"Зустрінься!" Хвиля падає сторч у безодню круту,
Не дістати її ніколи ,нікому.
Я душу кохаю твою золоту І це вже не в сні сліпому.
Відлітають у пісню,у ніч журавлі - Світлий спомин у душу приносять. Таємниця кохання у них на крилі. Не летіть, журавлі! Досить...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️
у Вас 
-1
Дуже мило! 
