Осінь золотом сповила навколишній світ, А любові час оділа у весняний цвіт… І цвітуть в душі троянди й квіти запашні, Устеливши пелюстками спогади мої. Хай осінній дощ полоще крилонька вітрам, І пісні свої співає під важкий тамтам… Ми у затишку з тобою, тут біля вогню, Ніжну пісню заспіваєм про любов свою… І повіє дух медовий із коханих вуст… Мій найкращий, найдорожчий, милий златоуст.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️
у Вас 
0
