Ти просто будь…
Нам шле печаль не
раз плаксива злива,
Та разом легше
битися із болем,
Ти просто будь – і
зовсім не важливі
Питання віри,
статуси та ролі.
Біда не в тім, що
кожен день, як вирок,
Біда, коли ніхто не
обіймає,
Ти не спіши, побудь
ще хоч хвилинку,
Поділимось
підтримкою та чаєм.
Чутки, прокльони –
якось навіть смішно,
Набридли враз
інтриг холодні війни,
Потрібен той, хто
фразами потішить,
І з ким буває тепло
та спокійно.
В дитинстві снились
нам рожеві мрії,
З роками інше
відкриваєш щастя –
Це кава в ліжко,
ніжний лоскіт вії,
Все інше буде, інше
точно вдасться.
Так морозно в полоні листопаду,
Ще й дуже швидко
зараз вечоріє.
Ти подаруй мені
свою розраду,
Бо тільки так
зігрітися зумію.
Ти просто будь в очах моїх навпроти,
Рядками віршів, звуком
в телефоні,
Розбий словами
вічно мертву тишу,
Допоки вітер не
торкнувся скроні.
Допоки ще одну
долаєм стежку,
Бо час мине –
вмовляння не почує,
А пам'ять
легковажна, наче флешка,
Яку щодня ми вдало
форматуєм.
Нас розділяють
справи, кілометри,
Образи часом – всі
ми тільки люди,
Ти просто будь, з
ким не була б і де ти,
А я тебе ніколи не
забуду…
|