***

З парасолькою крихкою

Я згинаюсь на мосту,

Нецілований фантом,

Кимсь забутий на посту,

І шукаю порятунку,

Заринаючись у дощ,

Загортаючись в лаштунки

Міста, вулиці і площ.

Йшли і йшли крізь мене люди

Без сердечного тепла

Нікуди і звідусюди

Все тіла, тіла, тіла.

Вийшов час і все застигло

Небо впало з висоти

Тільки втома безнадійна

Крізь мене крокуєш ти.